Громада попрощалася із загиблим на війні Юрієм Берлізовим
Живим коридором від домівки до кладовища проводжали Героя родина, односельці, друзі, знайомі, жителі Зіньківської громади.
Народився Юрій Олександрович 29 січня 1982 року в сім’ї колгоспників. Зростав веселим, кмітливим, здібним. Його внутрішній світ був у повній гармонії з природою, яка наділила його таким рідкісним людським талантом – жити по правді і робити тільки добро.
- Це був надзвичайно світлий чоловік, лагідний, порядний, активний, життєрадісний. Він завжди був в гущі спортивного культурномасового життя громади, - пригадують односельці.
Після закінчення Ставківської загальноосвітньої школи служив в Українській армії, потім проходив понадстрокову службу в м. Десна. Повернувшись до рідної домівки працював у колгоспі, потім одружився і працював у м. Полтава. Має 8 діток. З 2015 року – учасник АТО. У 2016 році підписав контракт, бо зрозумів, що немає нічого почеснішого, ніж захист Батьківщини. У пам’яті своєї родини, знайомих та друзів він назавжди залишиться справжнім патріотом та доброю світлою людиною, життєрадісним та веселим, активним та готовим допомогти кожному…
Зіньківська громада сумує з приводу непоправної втрати та висловлює співчуття всім рідним і близьким Героя, який віддав життя за Україну та наше майбутнє. Розділяємо біль гіркої втрати із великою родиною Героя. Нехай зранена душа Воїна знайде прихисток у Царстві небесному.
Вічна пам'ять та вічна Слава полеглому захиснику України! Герої не вмирають!
